Бандитизм влади психіатрів

Міліція арештувала й запроторила до психлікарні чоловіка, який не скоїв ніякого злочину DSCN6436

Не новина, що в Україні після краху Радянського Союзу продовжуються порушення основоположних прав і свобод громадян державними каральними органами з використанням психіатричних закладів.  Маховик репресій справно працює, обертів не уповільнює і нещадно трощить пересічних громадян. Державні установи — структурна спадщина минулого, задіяні у злочинних схемах по заволодінню майновими правами громадян

Одного похмурого ранку дільничний міліціонер та його поплічник, виламавши двері, увірвалися до оселі житомирянина Віктора Пєнського, висмикнули його з ліжка й силоміць потягли у відділок міліції. Поки переляканий Віктор приходив до тями, а байкар – дільничний  нашвидкоруч фальшував неправдивий протокол, до відділку вже мчала викликана заздалегідь моторизована зондеркоманда «Дурка».
У міліцейській буцегарні аж затьмарилось — торкаючись головами стелі,  до неї ввалилися троє здорованів  з «Дурки». Те, що найманці, як і міліціянти, виконували добре оплачувану роботу, стало зрозумілим, коли, чомусь з’явившись у відділку, Оксана Візі…гер, двоюрідна племінниця Віктора, тицьнула прибульцям гроші. Вдячні костоломи вхопили свою жертву за руки — за ноги, запхали у спецавтомобіль і повезли до міліційного концтабору – Житомирської обласної психіатричної лікарні №1, яка, згідно з парадною вивіскою, є структурним підрозділом органу народовладдя — Житомирської обласної ради народних депутатів та держадміністрації, а ще належить якомусь банкомату, що  досить показово й симптоматично. (див. фото)
На своє щастя, ще по дорозі до відділку Віктор встиг крадькома подзвонити по мобільному телефону своїй знайомій, яка швиденько приїхала і стала свідком каральної акції. Вірогідно, інакше б ніхто і ніколи не довідався про те, що на білому світі існував такий собі Пєнський.
У психіатричній лікарні жертву ретельно обшукали і пограбували, назавжди забравши мобільний телефон та запроторили у загратоване, ізольоване  спецвідділення, де симпатична «доктор Менгеле» примушувала Віктора Пєнського всліпу підписати якісь документи – чи то на продаж його житла, чи то на згоду примусового лікування й визнання його недієздатним, чи то передсмертну записку, чи то заповіт – хто зна… Віктор відмовився.
Завдяки ґвалту, який здійняли знайомі Віктора та його адвокат, операція «Дурка» втратила гриф таємності і, щоб уникнути гучного скандалу, наступного дня незаконно ув’язненого арештанта звільнили з психіатричної лікарні.

«Провина» Віктора Пєнського
Яка ж причина того, що громадянина України незаконно брутально затримали та силоміць кинули за грати у психлікарню? Чим завинив Віктор Пєнський?
Як виявилося під час журналістського дослідження, єдина провина Віктора та, що він став власником земельної ділянки і майже половини приватного будинку №86 по вулиці Щорса у престижному районі міста Житомира. На цю власність зазіхають дуже не близькі, «через дорогу навприсядки» родичі – двоюрідна племінниця з кумпанією. Ринкова вартість ласого шматочка складає приблизно 40 – 50 тисяч доларів США. Оце й уся провина.
У рідному будинку Віктор з дитинства мешкав з матір’ю та сестрою. Перед своєю смертю мати подарувала синові частину будинку, власницею іншої половини стала його рідна сестра, яка свою частку невдовзі продала. Але ж апетит приходить під час отримання грошей! А як заволодіти іншою половиною будинку при живому власникові? Родичі спочатку побігли у Житомирське Бюро технічної інвентаризації міськвиконкому, але даремно – житло і земля вже були зареєстровані на Віктора. Тоді й звернулися за допомогою до дільничного міліціонера, який, виконуючи оплачуване замовлення, почав переслідувати Віктора, вимагати від нього документи на житло і землю та погрожувати  розправою.
Рятуючи своє життя, заляканий міліцією Віктор змушений дотепер переховуватися від переслідувань за межами міста у своїх знайомих, а до рідної оселі навідується крадькома й зрідка.

Злочинний ланцюг
Мисливці за чужою власністю вирішили все ж таки вполювати Пєнського,  скориставшись успішно діючою в Житомирі злочинною схемою: дільничний міліціонер (фальшує первинні документи) – рада опіки й піклування райвиконкому (фальшує висновки про необхідність призначення опікуна для потенційної жертви) – психлікарня (фальшує довідки про недієздатність  жертви — нібито безпомічна людина не може сама себе доглядати) – суд (фальшує рішення про визнання жертви недієздатною та призначає піклувальника-розпорядника його життям і майном) – представник прокуратури (підтримує злочинців у суді замість нагляду за дотриманням законності) – державна виконавча служба управління юстиції  (грабує людей, примусово виконуючи рішення суду ).
Журналістське розслідування розпочиналося з розмови із близькою знайомою Віктора Пєнського і свідком знущань над ним, яка, слава Богу, безкорисливо допомагає відстоювати його права. Вона й розповіла про незаконні витівки й  хабарництво міліціонерів при виконанні ними майже кілерського замовлення, про участь у злочинних діях працівників психлікарні та райвиконкому Богунського району Житомира (див. відео 1)

Відео 1

Вражений почутим, не гаючи часу, я зустрівся з самим Віктором Пєнським, який вже рік переховується від міліцейських бандитів та інших «дурків» в одному із селищ Житомирського району, де господарює на «фазенді» своїх друзів.

Дієздатний біженець
Міліцейсько-опікунсько-психічна брехня про недієздатність Віктора розвіялася відразу – він так хвацько хазяйнує, що навіть збудував без сторонньої допомоги  господарські будівлі, не кажучи вже про ідеально доглянуті  сад з городом та живність. І це при тому, що він є інвалідом 2-ї групи загального захворювання. Охайний трудящий чоловік з мозолистими долонями. Повністю адекватний життєрадісний оптиміст. Єдиний недолік у спілкуванні – незначний дефект мови.
Віктор підтвердив сумну історію та доповнив її яскравими подробицями.
(див відео 2)

Відео 2

Рада «опіки й пакування»
Потім я зустрівся з адвокатом Пєнського і умовив його разом навідатися до «пакувальників» з  ради опіки й піклування виконкому Богунської районної ради. Те, що я там почув, побачив і з’ясував, поспілкувавшись з чиновниками і переглянувши документи з розхристаної  «справи Віктора Пєнського», м’яко кажучи, шокувало.
Виявляється, в Україні дуже легко позбавити людину всіх  прав і свобод та знищити — для цього достатньо зібрати до купи такі «документи»:
— заяву ласої до чужого майна зацікавленої особи про бажання стати опікуном ;
— заяви родичів потенційного опікуна про те, що вони не заперечують проти заволодіння майном, правами і свободами жертви;
— характеристику майбутнього опікуна з місця роботи, на яку він вчора чи позавчора влаштувався;
—   липову довідку концтабірних  злодюг – психіатрів про недієздатність жертви (хоча недієздатність встановлюється виключно судом);
—   копії правовстановлюючих документів на житло, землю і майно репресованого;
— фіктивний замовний «висновок» ради опіки й піклування за одним підписом, складений позаочі — без відома, участі й згоди самої жертви;
— благословляючий документ «одобрямс» тієї ж контори, тільки поверхом вище, завірений печаткою виконкому районної ради, теж за підписом якогось шахрая, котрий у вічі не бачив того Пєнського;
—   паку грошей для всіх вищеперерахованих учасників пограбування
(див. відео 3 та фотоальбом)

Відео 3

Рідна племінниця- гірша за татарина
Побував я і на місці міліцейського нападу на Віктора Пєнського — у будинку №86 по вулиці Щорса. Розмова з рідною племінницею Віктора лише додала впевненості у тому, що відносно нього дійсно відбувається жахливе беззаконня. На думку цієї молодої особи, Пєнському, його майну і земельній ділянці потрібен опікун саме тому, що той палить, хворів у дитинстві і одинадцять років тому посварився з сусідкою. Як кажуть — питання зайві …
(див відео 4)

Відео 4

Страшний суд
І вся ця паперова дурня про примусове позбавлення людини громадянських прав та свобод і дарування якимсь «опікунам» її майна разом з життям рухається далі злочинним ланцюгом  і потрапляє  до суду. Вартість майбутньої здобичі у десятки тисяч американських доларів затьмарює очі не лише суддям…
Не менше мене вразило і саме засідання суду за позовом жвавої двоюрідної племінниці про визнання Віктора Пєнського недієздатним та призначення йому опікунши — йому, його житлу, його землі, його майну.
Про дату та місце таємного судового засідання адвокату Віктора довелося довідуватися самотужки, тому на нас там не чекали.
Дивний суд відбувався без присутності судді!
В засідання з’явилися двоюрідна племінниця Вез…р, представниця прокуратури, адвокат Віктора Пєнського, секретар суду і … ні — суддя Шелепа до зали не зайшов, а керував процесом дистанційно із свого кабінету. Вгодоване червоне обличчя служки з виконавчої служби вигулькнуло з дверей і, угледівши журналіста, миттєво зникло. Представників органу опіки й піклування виконкому Богунської районної ради та дільничного міліціонера теж не було.
Поки мисливці за чужим майном – племінниця й прокурорша, заклопотано квохкали між собою, гортаючи свої цидулки, адвокат Пєнського заявила клопотання про ознайомлення з матеріалами справи і відкладення судового розгляду на іншу дату.
(див. відео 5)

Відео 5 (зображення закрите на прохання деяких дійових осіб)

Бог їм суддя
А починалася вся ця історія з того, що сестра Віктора Пєнського зробила його племінниці Оксані цікаву пропозицію: «Займися цим питанням. Після смерті Віктора тобі теж щось буде». Це не фантазія автора статті задля  сюжетної напруги, це пряма мова — мені вдалося зустрітися з сестрою Віктора і поспілкуватися з нею, вдаючи, ніби я не бачився з Пєнським і не знаю подробиць цієї справи. Викладені нею обставини тільки підтвердили ознаки злочину, а деякі окремі припущення цієї мадам, м’яко кажучи, не зовсім співпадають з реальністю. Якби та жінка, яка допомагає Пєнському, зазіхала на його скарби, то давно б вже зареєструвала з ним шлюб і ці міліцейськоо — опікунські фокуси вже б ніяк не допомогли.

Цікаво, скільки годин, діб чи тижнів прожив би Віктор Пєнський після замовного рішення суду? Про місяці або роки говорити не варто …
(див. відео 6)

Відео 6

А  взагалі то кумедно звучить  — «психіатрична лікарня № 1 Житомирської обласної ради». Особливо в контексті останніх новин про те, як побилися два заступники житомирського губернатора. Десь у них ще мабуть і № 2 є, і три...   Психлікарні кабінету міністрів, адміністрації президента, міліції, сбу тощо ... Невже країною керують пацієнти й психіатри?

Майже нічого не змінилося на краще в Україні з совєцьких часів.
Залишились, зміцнились і розвинулись державно – катівні структури, в  яких працюють покидьки. Майже не зазнала змін ментальність заляканого й зомбованого народу. Порушуються основоположні права і свободи громадян.
Українців продовжують примусово запроторювати  у психіатричні лікарні.
До концтаборів – лише крок?

P.S.

22 вересня 2011 р.

Суддя — невидимка Шелепа, знаходячись десь у четвертому вимірі, призначив наступне судове засідання на 20 червня 2011 року. Але, після цієї публікації, судові засідання не відбулися жодного разу. Дочекавшись, доки стихне розголос, суддя слухання справи призначив на 23 вересня.

Захисник повідомив мені цікаву річ — Шелепа незаконно офіційно зобов'язав племінницю Віктора Пєнського затягнути того до психіатрічної лікарні для проведення експертизи !!!  Але кодло не могло врахувати деякі обставини, про які поки що говорити передчасно ...

14.02.2012р. суддя Богунського райсуду Шелепа попався на отриманні хабарів та був заарештований співробітниками СБУ   http://svoboda.zhitomir.ua/novosti/na-xabaryax-popalisya-borci-z-korupciyeyu-dpa-i-suddya.html

Фотоальбом: «Пакувальні» документи, які виготовлялись без згоди й відома потенційної жертви

Віктор Котенко






Вы можете оставить комментарий , или ссылку на Ваш сайт.

Один коментар к записи “Бандитизм влади психіатрів”

  1. Наталя пишет:

    Щиро зичу Вам міцного здоров’я та з повагою схиляюся перед Вами за таку тяжку звитягу!Тримайтеся, успіхів у справах захисту людей від владних бандюків!

Залишити коментар


Thanx: Vanneus