В Коростені арештували квартири разом з людьми

В Коростені арештовані квартири разом з людьми
Шахраї заклали під заставу 18 квартир в обмін на пів-мільйона доларів позики, але борг не повернули, а квартири, шляхом махінацій та підробок документів, вивели з — під застави і продали через фірму — «прокладку» громадянам Коростеня. В серпні 2012 року квартири було арештовано, ошукані громадяни можуть залишитись без житла і без грошей.
У квітні місяці 2009 року мешканець мальовничої Полтави Віталій Гресь познайомив свого доброго друга, молодого бізнесмена Олександра Вікторовича Калуцького з підприємцем з Коростеня Василем Анатолійовичем Юрченком. Мета знайомства — допомогти Юрченкові грошима, які тому конче були потрібні, щоб набути фінансової ваги в очах інвесторів з Німеччини, від яких Юрченко сподівався отримати кредит в розмірі 10 мільйонів євро для реалізації своїх бізнес — проектів. Гроші Василь просив у Калуцького під заставу 18 — ти квартир у новозбудованому будинку, хазяїном якого він був, маючи у власності підприємство ТОВ «Житлобуд — Плюс».
Приїхавши до Коростеня, полтавчани здійснили контрольну перевірку цих відомостей: оглянули 9 -ти поверховий будинок № 49 на вулиці Шолом Алейхема, який збудувало «Житлобуд — Плюс», уважно вивчили документи підприємства, вибрали квартири, які своєю вартістю могли компенсувати позику, отримали на них оригінали правовстановлюючих документів тощо. І вже 6 травня 2009 року в Полтаві у відділенні «БМ Банку» в присутності свідків підприємець Олександр Калуцький зняв гроші із свого рахунку та передав Василю Юрченку 3 мільйони 622 тисячі 500 гривень (пів — мільйона доларів). Після чого високі договірні сторони завірили у нотаріуса Медведєвої договори позики та іпотеки. 17 червня строк позики закінчився, але гроші Кравченко не повернув і вмовив позикодавця за додаткові відсотки відтермінувати повернення боргу до 17 липня, але знову обдурив. Потім запропонував Калуцькому зняти встановлені нотаріусом обтяження на заставлені квартири, продати їх, а отриманими коштами віддати борг. Але Калуцький вже зрозумів, що має справу з досвідченим пройдисвітом, на такі умови не погодився і звернувся з позовом до суду про стягнення  з ТОВ «Житлобуд — Плюс» заборгованості. І тут почали відбуватись дивні речі: «Житлобуд — Плюс» закидало суд дурнуватими зустрічними позовами про визнання договорів позики та іпотеки не дійсними на тій підставі що, мовляв, підприємство не доручало своєму хазяїну брати позику тощо! І сталося диво — Октябрьский районний суд міста Полтави, а пізніше і апеляційний суд Полтавської області прийняли рішення на користь шахраїв! Ошуканий підприємець Олександр Калуцький оскаржив замовні рішення до Вищого спеціалізованого суду України, який своєю ухвалою їх скасував і направив справу на новий розгляд. І знову ТОВ «Житлобуд — Плюс», рятуючи свого хазяїна, озвучувало нісенітниці і всіляко затягувало розгляд справи. Тому вона була розглянута аж 21 січня 2012 року і суд у повному обсязі задовольнив позовні вимоги Олександра Калуцького. Апеляційний суд це рішення залишив без змін і воно набрало законної сили.
8 червня 2012 року Калуцький звернувся до Коростенського БТІ з метою реалізації судового рішення де і дізнався, що пройдисвіти часу дарма не гаяли — 10 квартир вже фіктивно «продали» іншій юридичній особі, київській фірмі — «прокладці»  ТОВ «Ріал Стар Естейт»! Як же таке могло трапитись? А дуже просто, зухвало і з особливим цинізмом групою осіб — в той самий час, коли йшли суди в Полтаві, Василь Юрченко із своїм поплічником Матюшиком В.В. за умов найсуворішої конспірації, вступивши у злочинну змову з суддею Ладижинського міського суду Вінницької області Сушко О.О. буквально за лічені дні у вересні 2011 року виготовили фальшиве рішення суду про визнання договорів позики та іпотеки недійсними і за допомогою ще одного спільника, київського нотаріуса, зняли заборону на продаж заставних квартир (нотаріус знімав заборону у вихідний день). Про Ладижинське фальш-рішення Калуцький дізнався лише випадково у листопаді 2012 року і оскаржив його. Але шахраї вже встигли продати 10 квартир, вводячи в оману нічого не підозрюючих покупців, пересічних мешканців Коростеня. Продаж здійснював безпосередньо працівник ТОВ «Житлобуд — Плюс» Матюшик із спільником з підставної фірми «Ріал Стар Естейт» Борсуком В.М., які брали з людей чималі гроші готівкою, офіційно проводячи лише незначну їх частину, а Юрченко в цей час знаходився поруч.
22 лютого 2013 року рішення Ладижинського міського суду було скасоване Апеляційним судом Вінницької області, договори іпотеки і позики визнані дійсними. Проведеною правоохоронними органами експертизою встановлено, що коростенські шахраї ще й підробили документи.
На сьогоднішній день на всі 18 заставних квартир накладено арешт. Василь Юрченко веде звичайний спосіб життя і чомусь досі залишається на волі. Натомість його батько, керівник відділення Державного Пенсійного фонду в Ладижині, погрожує Олександру Калуцькому розправою з боку своїх друзів з правоохоронних органів. В самому Коростені міліція під пильним оком прокуратури «розслідує» кримінальну справу, порушену за викладеними фактами. Та так затято розслідує, що жодного разу навіть  не опитала полтавського підприємця Олександра Калуцького, котрий за таких обставин змушений був самостійно наполягати на опитуванні себе як свідка і за своєї ініціативи надав пояснення слідчій Ніколайчук Інні Василівні.
Але найбільш ошуканими в цій ганебній історії виявилися покупці житла, які ні сном ні духом не відали про те, що стали жертвами спритних шахраїв. Люди віддали всі свої заощадження, а натомість опинились в квартирах, арешт з яких може бути знятий лише у випадку погашення дурисвітами майже 4-х мільйонного боргу Калуцькому. Є ще один варіант — це повернення у повному обсязі витрачених на придбання житла коштів підставною київською фірмою — «прокладкою» або панами Юрченком, Матюшиком, борсуком, але це вже жанр фантастики. Наразі власники квартир з вини досвідчених шахраїв втягнуті у нескінченні судові тяжби, суть яких — це майже повне відтворення безславного судового шляху  "Житлобуду — Плюс". Люди чомусь знову і знову оскаржують ... ті самі правочини — договори позики і застави між бізнесменами — мільйонерами. А днями нарешті звернулись із скаргою до Генеральної прокуратури України. Скаргу незабаром надішлють до прокуратури Житомирської області, а та, в свою чергу, направить її на розгляд до прокуратури Коростеня, яка опікується дивним міліційним розслідуванням.
Як би повелись незаангажовані правоохоронці демократичної держави в такій ситуації? Як би зреагувала демократична судова система? Вже б давно сиділи за гратами всі ці юрченки, матюшики, борсуки,  розрахувавшись з боргами своїми грішми та майном, вже б давно був знятий арешт з квартир, а щасливі новосельці згадували б  цю прикру історію лише як випадкове непорозуміння.

Шахраї заклали під заставу 18 квартир в обмін на пів-мільйона доларів позики, але борг не повернули, а квартири, шляхом махінацій та підробок документів, вивели з — під застави і продали через підставну фірму — «прокладку» громадянам Коростеня. Квартири арештовані, а ошукані громадяни можуть залишитись без житла і без грошей

У квітні 2009 року мешканець мальовничої Полтави Віталій Гресь познайомив свого доброго друга, молодого бізнесмена Олександра Вікторовича Калуцького з Василем Анатолійовичем Юрченком, підприємцем з Коростеня. Мета знайомства — допомогти Юрченкові грошима, які тому конче були потрібні, щоб набути фінансової ваги в очах інвесторів з Німеччини, від яких Юрченко сподівався отримати кредит в розмірі 10 мільйонів євро для реалізації своїх бізнес — проектів. Брати позику в банківській установі Василь чомусь не схотів і попросив у Калуцького пів мільйона доларів на короткий термін під заставу 18 — ти квартир у новозбудованому будинку, хазяїном якого він був, маючи у власності підприємство ТОВ «Житлобуд — Плюс».

Приїхавши до Коростеня, полтавчани здійснили контрольну перевірку цих відомостей: оглянули 9 -ти поверховий будинок № 49 на вулиці Шолом Алейхема, який збудувало «Житлобуд — Плюс», уважно вивчили документи підприємства, вибрали квартири, які своєю вартістю могли компенсувати позику, отримали на них оригінали правовстановлюючих документів тощо. І вже 6 травня 2009 року в Полтаві у відділенні «БМ Банку» в присутності свідків підприємець Олександр Калуцький зняв гроші із свого рахунку та передав Василю Юрченку 3 мільйони 622 тисячі 500 гривень (пів мільйона доларів). Після чого високі договірні сторони завірили у нотаріуса Медведєвої договори позики та іпотеки, а розбагатівший Вася Юрченко, поклавши гроші до кишені, зник за обрієм.

17 червня строк позики закінчився, але гроші Юрченко не повернув і вмовив позикодавця за додаткові відсотки (15 тисяч доларів) відтермінувати повернення боргу до 17 липня, але знову обдурив. Потім запропонував Калуцькому зняти встановлені нотаріусом обтяження на заставлені квартири, продати їх, а отриманими коштами віддати борг. Але Калуцький, зрозумівши, що має справу з досвідченим пройдисвітом, на такі умови не погодився і звернувся з позовом до суду про стягнення  з ТОВ «Житлобуд — Плюс» заборгованості.

І тут почали відбуватись дивні речі: «Житлобуд — Плюс» закидало суд дурнуватими зустрічними позовами про визнання договорів позики та іпотеки не дійсними на тій підставі що, мовляв, підприємство не доручало своєму власнику брати позику! І сталося диво — Октябрьский районний суд міста Полтави, а пізніше і апеляційний суд Полтавської області прийняли рішення на користь шахраїв! Ошуканий підприємець Олександр Калуцький оскаржив замовні рішення до Вищого спеціалізованого суду України, який своєю ухвалою їх скасував і направив справу на новий розгляд. І знову ТОВ «Житлобуд — Плюс», рятуючи свого хазяїна, озвучувало нісенітниці і всіляко затягувало розгляд справи. Тому вона була розглянута аж 21 січня 2012 року і суд у повному обсязі задовольнив позовні вимоги Олександра Калуцького, постановивши стягнути з ТОВ «Житлобуд — Плюс» суму боргу шляхом реалізації заставлених квартир. Суд апеляційної інстанції це рішення залишив без змін і воно набрало законної сили.

8 червня 2012 року Калуцький звернувся до Коростенського БТІ щодо реалізації судового рішення де і дізнався, що пройдисвіти часу дарма не гаяли — всі 18 квартир вже фіктивно «продали» іншій юридичній особі, буферній київській фірмі — «прокладці»  ТОВ «Ріал Стар Естейт»! Як же таке могло трапитись? А дуже просто, зухвало, з особливим цинізмом групою осіб: в той самий час, коли йшли суди в Полтаві, Василь Юрченко за умов найсуворішої конспірації, вступивши у злочинну змову з суддею Ладижинського міського суду Вінницької області Сушко О.О. буквально за лічені дні у вересні 2011 року виготовили фальшиве рішення суду про визнання договорів позики та іпотеки недійсними і за допомогою ще одного спільника, київського нотаріуса, зняли заборону на продаж заставних квартир (нотаріус знімав заборону у вихідний день!). Про Ладижинське фальш-рішення Калуцький дізнався зовсім випадково у листопаді 2012 року і оскаржив його. Але шахраї вже встигли продати 10 квартир, вводячи в оману пересічних громадян, які й гадки не мали про аферу. Продаж здійснювали безпосередньо представники підставної фірми «Ріал Стар Естейт» Віталій Матюшик і Валерій Борсук, які брали з людей чималі гроші готівкою, офіційно проводячи лише незначну їх частину, а Юрченко безпосередньо диригував процесом.

22 лютого 2013 року рішення Ладижинського міського суду було скасоване Апеляційним судом Вінницької області, договори іпотеки і позики вкотре визнані дійсними. Проведеною правоохоронними органами експертизою встановлено, що коростенські шахраї ще й підробили документи.

На сьогоднішній день на всі 18 заставлених в іпотеку, але проданих квартир накладено арешт. Василь Юрченко веде звичайний спосіб життя, бізнесує, в суд не з'являється і чомусь досі залишається на волі. Натомість його батько, керівник відділення Державного Пенсійного фонду в Ладижині, погрожує Олександру Калуцькому розправою з боку своїх друзів з правоохоронних органів. В самому Коростені міліція під пильним оком прокуратури «розслідує» кримінальну справу, порушену за викладеними фактами. І так завзято розслідує, що жодного разу навіть  не опитала полтавського підприємця Олександра Калуцького, котрий 19 квітня 2013 року був змушений самостійно наполягати на опитуванні себе як свідка і з своєї ініціативи надав пояснення слідчій Ніколайчук Інні Василівні.

Але найбільш ошуканими в цій ганебній історії виявилися покупці житла, які ні сном, ні духом не відали про те, що стали жертвами спритних шахраїв. Наразі в суді Коростеня суддею Загуменною розглядається справа за позовом Калуцького до власників житла про визнання договорів купівлі — продажу недійсними, а самі власники квартир, обороняючись, втягнуті у інші нескінченні судові суперечки, суть яких — це майже повне відтворення безславного судового шляху  "Житлобуду — Плюс". Дезорієнтовані люди знову і знову оскаржують ... ті ж самі правочини — договори позики і застави між бізнесменами — мільйонерами, доводячи, що ніякої позики між ними насправді не було або не могло бути тощо.

Хто зна, можливо, суддя Лєшко і постановить таке рішення, яким врятує від кримінальної відповідальності зграю Юрченка, якому залишить вкрадені мільйони, а людям —  квартири?

Громадяни віддали ділкам останні свої заощадження, а натомість завдяки махінаціям опинились в квартирах, арешт з яких може бути знятий лише у випадку погашення Юрченком майже 4-х мільйонного боргу Калуцькому. Є ще один варіант — це повернення у повному обсязі витрачених на придбання житла коштів підставною київською фірмою — «прокладкою» або кодлом у складі Юрченка, Матюшика, Борсука, але це вже з жанру фантастики, тому що офіційно квартири реалізовані за безцінь.

Днями власники — «арештанти» звернулись із скаргою до Генеральної прокуратури України. Скаргу незабаром надішлють до прокуратури Житомирської області, а та, в свою чергу, направить її на розгляд до прокуратури Коростеня, яка ревно опікується дивним міліційним розслідуванням.

Як би повелись незаангажовані правоохоронці демократичної держави в такій ситуації? Як би зреагувала демократична судова система? Вже б давно сиділи за гратами всі ці юрченки, матюшики, борсуки,  розрахувавшись з боргами своїми грішми та майном, вже б давно був знятий арешт з квартир, а щасливі новосельці згадували б цю прикру історію лише як випадкове непорозуміння. Але до такого фіналу ще дуже далеко.

Кобилінський Ігор Володимирович, власник 3-х кімнатної квартири:

— я стільки грошей вклав в ці ремонти, а тепер ночами не сплю. Квартиру придбав 16 грудня 2011 року в свій день народження — це такий подарунок собі зробив. Заплатив за квартиру 35 тисяч доларів, з них 75 тисяч гривень перерахував через банк, а решту (приблизно 25 тис. доларів) передав з рук в руки представнику  фірми — продавця «Ріал Стар Естейт» Валерію Борсуку. Всі попередні переговори в Коростені вів спільник Юрченка і Борсука Віталій Матюшик. Такий цікавий спосіб купівлі — продажу спритні продавці обрали задля ухилення від сплати податків. Я підприємець, маю двох дітей, вирішив їм щось залишити після себе, а тепер з-за цих судів не можу ні спати, ні жити ... Я дізнався про те, що моя квартира перебуває під заставою, приблизно через пів — року після її придбання

Русіна Наталія Євстафіївна:

— страшне те, що квартира під арештом, живем як на пороховій бочці. Житло придбала у жовтні 2011 року, двокімнатна квартира обійшлася майже у 35 тисяч доларів. Суди, суди, суди... — все це нестерпно. Купуючи квартиру, офіційно заплатила 51 тисячу гривень, решту в мене взяв представник фірми «Ріал Стар Естейт» Віталій Матюшик. На початку червня 2012 року приїхав з Полтави Калуцький і заявив мешканцям будинку, що 18 квартир належать йому. В мене двоє маленьких дітей, грошей більше нема і йти нікуди...

Бордовська Людмила Василівна:

— квартиру придбали мої батьки в березні 2012 року, договір купівлі — продажу реєстрував державний нотаріус. Батьки заплатили 37 тисяч доларів, офіційно пройшло 79 тисяч гривень — така була вимога фірмачів «Реал Стар Естейт». А вже через невеликий проміжок часу в гості навідались двоє чоловіків з Полтави — Олександр Калуцький з адвокатом Павловим і сказали, що ця квартира належить їм. Ми сподіваємось на правосуддя, звернулись до правоохоронних органів з надією,що шахраїв виведуть на чисту воду

Петренко Олександр Анатолійович:

придбав 3-х кімнатну квартиру, маю дружину і двох дітей, на момент придбання ніяких заборон та обмежень на квартиру не було, це перевіряв державний нотаріус. Ми ледь почали робити ремонт, як прийшов Калуцький із своїм адвокатом, які пояснили, що моя квартира належить їм за договором іпотеки. Справу за позовом Калуцького про визнання договору купівлі — продажу недійсним розглядає суддя Коростенського суду Загуменнова, а ми, захищаючись, позиваємося з нотаріусом , який завіряв договір іпотеки — цю справу розглядає суддя Лєшко

Спадкоємець:

— цю квартиру придбала моя мати, Ходаковська Галина Доміниківна, але її серце не витримало напруги судових розглядів і вона померла ... За житло ми заплатили пройдисвітам 35 тисяч доларів, з яких незначну частину перерахуванням, а решту з рук в руки Борсуку Валерію з фірми «Реал Стар Естейт». У спадок вступити не можу, тому що житло арештоване. Два місяці тому я звернувся з заявою до міліції.

ФОТОАЛЬБОМ

Віктор Котенко

http://reporter.zhitomir.info/index.php?task=detail&news=2079

Післямова:
матеріали вивчали два незалежних авторитетних юристи, які зробили недвозначний висновок про те, що постраждалими людьми вміло маніпулюють на користь власника ТОВ «Житлобуд Плюс» Василя Юрченка і що їм вже сьогодні потрібно: а) вимагати від правоохоронних органів розслідування діяльності і покарання шахраїв, котрі продали їм квартири, незаконно знявши з них арешт і приховавши виручку від продажу; б) позиватися до суду проти фірм «Ріал Стар Естейт» та ТОВ «Житлобуд Плюс» щодо визнання угод нікчемними і повернення витрачених для придбання житла коштів у повному обсязі або безоплатного надання іншого рівноцінного житла; як альтернативу можна розглядати варіанти добровільного переоформлення договору іпотеки із зверненням стягнення боргу на інші, ще не продані квартири, які не були в заставі або добровільне повернення боргу Юрченком Калуцькому, що відразу вирішить всі проблеми.
Василь Юрченко! Агов! Не ховайтесь, виходьте з підпілля! Висловіть свою думку! Інтерв'ю з Вами, записане навіть з телефону, буде миттєво опубліковане!





Вы можете оставить комментарий , или ссылку на Ваш сайт.

Один коментар к записи “В Коростені арештували квартири разом з людьми”

  1. byokor пишет:

    А він (Юрченко) і не ховається. Коли будувався цей будинок він «окучував» міську раду, а зараз — районну («Пяточок» в с.Грозине — його). А як прокуратура може розслідувати, якщо Матюшик там робив ремонт? І багато, багато інших фактів.

Залишити коментар


Thanx: Vanneus